Серцево-легенева реанімація (СЛР) – це життєво важливий захід, який застосовується для порятунку життя людини у разі зупинки серця чи дихання. Однак є ситуації, коли проведення СЛР може виявитися марним або навіть небезпечним.
Насамперед СЛР не рекомендується проводити, якщо пацієнт є нереспондентним і його смерть сталася внаслідок незворотних змін в організмі. Наприклад, якщо пацієнт мав тяжку системну патологію, несумісну з життям, або був старше 70 років із невиліковними хронічними захворюваннями.
Також слід зазначити, що СЛР недоцільна у разі травматичної зупинки серця. Якщо пацієнту було завдано серйозного удару, перелому або іншої травми, що призвела до зупинки серця, то проведення СЛР може лише посилити стан пацієнта та призвести до додаткових пошкоджень.
Ситуація | Причина |
---|---|
Бездихання | Порушення серцевої діяльності |
Встановлена смерть | Незворотні зміни в організмі |
Множинні переломи | Можливе пошкодження органів під час проведення реанімації |
Неможливість проведення якісної реанімації | Немає доступу до пацієнта або немає необхідного обладнання |
Коли не показано серцево-легеневу реанімацію?
Реанімаційні заходи можуть не здійснюватися постраждалим з явними ознаками нежиттєздатності (розкладання чи травма, несумісна з життям), або у випадках, коли відсутність ознак життя викликана результатом тривалого невиліковного захворювання (наприклад, онкологічного).
Що є показанням до припинення проведення серцево-легеневої реанімації?
Серцево-легеневу реанімацію слід припинити у таких випадках: Якщо спеціально навчена людина готова вас замінити. Якщо прибула допомога. Якщо місце стало небезпечним.
Коли не можна робити масаж серця?
Непрямий (закритий) масаж серця, або компресія грудної клітки, – це стиснення м'язів серця між грудиною та хребтом з метою підтримки кровообігу людини при зупинці серця. Належить до елементарних реанімаційних заходів. Увага! Не можна проводити закритий масаж серця за наявності пульсу.